Сторінка:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf/45

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
«ЗЛАТА ПРАГА» Й ДИМОВИЙ КРЕП

Центром життя Чехо-Словаччини є, звичайно, Прага. Перше вражіння од міста зовні — своєрідний готичний колорит пізнішого часу, з башточками, що фаціятиками висять на головних вежах різних церков, воріт і будинків. Ближче придивитись, переважає чудове бароко, а взагалі дим, як чорний креп, окутує це гарне місто, що иноді спирає в легенях, немає чим дихати і червоно-багрове сонце, як привид блукає серед тих вугляних туманів. На окраїнах міста дуже багато фабрик, особливо по обробці металу. Довгий час я не міг довідатись, чому Прага носить епітет — «злата», адже нігде майже жадної бані позолоченої. Виходить так, що річка Влтава, яка так граційно вигинається серед горбів і готики та пропливає то сумирно, то з шумом через шлюзи й по-під мостами — в своєму піску носить золото. Може, то й байка, але так мені з'ясували правовірні чехи, чому Прага носить назву золотої.


ЩО СПІЛЬНЕ ВСІМ СТОЛИЦЯМ

Зараз Чехо-Словаччина — агент французького капіталу, Прага наче-б столиця Малої Антанти, що