Сторінка:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf/46

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ніяк не зважиться визнати СРСР — і тому чехи кажуть, що Прага — це маленький Париж. Поляки, правда, й собі кажуть, що Варшава — слав'янський Париж, румуни теж торочать про Букарешт, і, навіть недавно, я вичитав, що китайці такої-ж думки про свій Кантон. Тому, значить, і Прага є — Прага.

Як і всякі великі столиці буржуазних держав Прага, звичайно, має дещо спільного зі столицею світу, але головне — це проституція, кафе-ресторани, а для чехів, ще й життя по пивних, та з другого боку величезна частина життя, що проходить у праці під тим вугляним крепом коло машин, станків та инших приладів.


КАМ'ЯНЕ КРУЖЕВО Й ДРАКОНИ З ЧОТКАМИ

Святинею чеських націоналістів є Градчани — старовинна частина міста, а особливо королівський старий готичний собор. Це, краще сказати, одна частина його, що нараховує більше 600 літ, бо друга вдвічі більша прибудовується саме тепер. Аж дивно спочатку: — в вік наглої грабіжки капіталу хтось будує, стягає може останні копійки на це кам'яне кружево, що фонтаном летить уверх, переплітається хрестиками й листям лапатим, а все це бережуть примари химер і кострубатих спинами драконів — злих духів-гріхів для очманілої в релігійній копоті бідноти. Крізь такі страховища для розумної людини летять