Сторінка:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf/54

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Ба, — коли-б я стільки одержував. І далі лайка, але публіка, що слухає проповіді, починає обертатись. Тоді молоді, з групою ще других, демонстративно глузуючи, виходять з тлуму.

От, думається, коли-б тут-же поруч виліз хто-небудь з наших антирелігійців і зашкварив з класового погляду. Ото було-б вражіння. Але видно на це ще немає часу, мабуть, немає й кому, а може й не можна? — напевно не можна!