штука і тому бідніша частина населення може собі дозволити поласувати і демократично викинути шкурки не до кошика, а просто на вулицю чи на бульвар.
Демократизм — нічого не вдієш. Не те що в Німеччині, де за кожний такий антидержавний вчинок злупили-б три марки. Тому й не дивно, що німецький бідняк остільки звик до порядку, як кінь до шлеї, що навіть розповідають анекдоти про те, чому не сталась у Берліні жовтнева революція у жовтні 1923 року.
Повстанчий комітет дав наказ німецьким червоногвардійцям зайняти головний вокзал на Фрідріхштрасе.
Ті пройшли до входу і хотіли було пройти далі розставити патрулі й т. ин., але службовець, що провіряв білети, не впустив їх, як безбілетних. Вони звернулися до каси.
Касир побачивши стільки озброєних цивільних людей, думав, що то хочуть пограбувати його, захльоснув дверцята каси і втік.
Червоногвардійці були безпорадні, а без білетів вони не рішилися пройти, бо таким чином порушився-б порядок, до якого всі звикли.
Наказу без білетів пройти вони не одержали, — прийшлось ні з чим вертатись назад. Таким чином не одбулось захоплення вокзалу, і так далі і далі, бо не
