Сторінка:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf/89

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Штаб її міститься в закамаркові Латинського кварталу на вулиці великого рисувальщика Старої Франції — Жака Кальо, де міститься й крамниця й експедиція й редакція й всі одвідувачі й редактори, відомі майже всьому культурному світові.

Там буває й Кутюр'є, заглядає і Барбюс, працював покійний Лефевр, сидить і на експедиції і на передовицях Фур'є, самий впертий і, здається, навіть не імпульсивний француз, і Донзел (Парижанин), що добре знає російську літературу і починає вивчати українську і художник Окутюр'є — все це робиться в такій бідній обстановці, витягається все на жилах окремих відданих комуністів, що дивуєшся тільки, як ці широкі ідеї й прагнення могли з того бідного кубла вилітати такими дужими, що до них прислухався сам Ленін і навіть прислав листа-підтримку. Видно, лишній раз, що для великих ідей убрання ролі не грає.

Великі ідеї комунізму найшли собі остільки міцну базу уві Франції, що голос їх, як застереження й погроза одним і команда другим, звучить сильно і в самому парламенті.


ВЕСЕЛИЙ ФАРС, ОД ЯКОГО КРОВ ТЕЧЕ

Французький парламент — це символ еластичної реакції. Під машкарою демократизму й законности, волі галасувати й сперечатись, в його залі засідань