Сторінка:Валеріян Поліщук. Розкол Европи. 1925.pdf/97

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Подражнити, подрачитись для француза одна насолода. Видовисько, громадська акція, колективне дійство — це частина життя француза. Це тому, що вони дуже імпульсивні, вміють і люблять захоплюватись, щоб так само швидко і вгамуватись. Коли француз сьогодні концентрує на чомусь увагу і коли це йому не вдалось сьогодні-ж виконати, завтра він або зовсім забуде, або візьметься без охоти і з великими труднощами. Постійний тиск (нажим) для таких імпульсивних характерів майже неможливий. Стояти на місці, не піддаватись і тиснути — так важко. Краще одскакувати, наскакувати, заскакувати, смикатись у бік, вперед, назад, і головне при тому повинна бути цікавість, розвага, щоб було «занятно».


ПОГЛЯД НА КОРОЛЯ Й КОНСЕРВАТИВНІСТЬ ЗВИЧКИ

Так як той хлопець казав в парикмахерській, поцокуючи ножичками і увиваючись навколо клієнта:

— Ви кажете, як я ставлюсь до короля? Я властиво ніяк не монархіст, я працюю… Але це було-б весело, «занятно», посадити короля, потім він був би нездалим — йому одрізали б прилюдно голову… Цікаво було-б подивитись…

Як вам подобається? Для француза уява про короля — це, щоб йому різати голову, але він може піти й на монархію, тільки щоб була розвага, щоб було «занятно».