Вся істота його була збурена, а термосіння серця заваджало опритомніти і з'єднати думки.
— Що воно таке? — прошепотів він.
Він, що рубав був шаблею людей, що брав був участь у масових розстрілах, — він ізлякався божевільного старця! Ганьба!
Кипуча злість опанувала його, й, похапцем ісплигнувши з коня, він кинувся наздогін Босому, здіймаючи на ході карабін ізза спини. Не добігши його кількадесять кроків, начміліції став на коліно, націлився і стрельнув. Пророк захитався і впав.
Задихуючись із радости і хвилювання, начміліції підбіг до Босого; той харчав, лежачи ниць, і ворушився всім тілом, мов комаха, що її взято на пришпильку. Начміліції стрельнув йому ще раз у голову, зневажливо перекинув його ногою горілиць і став насолодно розглядати його обличчя, заюшене кроввю, та скандзюблені члени.
Те, що блискало що-тільки, було купою гною.
Ворзель, березень 1922. р.
