Сторінка:Василь Доманицький. Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів. 1906.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Авантурник або авантюрист — 1) охочий до приключок, до надзвичайних випадків; 2) пройдисвіт, дурисвіт.

Аварія — коли попсується судно або груз на ньому та станеться од того шкода.

Август — так давно колись іменували римських імператорів; звідти постало августійший (найсвятійший, найвищий), що прикладається тепер до імператорів та імператориць.

Авдіенція — вітання, приймання в себе когось. Авдіенцію давати комусь — вітати в себе, приймати, допускати до себе когось; так говориться тілько про державців (царів, королів) або про инших правителів краю чи держави.

Авдиторія — світлиця, де слухачам викладають про що небудь; так звуть і всіх слухачів, що прийшли послухати читання або промови якоїсь.

Авкціон — торгѝ, продаж якого-небудь добра прилюдно з присуду судового, тому, хто більш дасть. Коли після третього стуку молотком ніхто не накидає більше, то річ достається тому, хто найбільше за неї згодився дати.

Автентичний — справжній, досто̀ту той.

Автобіографія — таке писання, де хтось сам описує своє життя.

Автограф — рукопис, написаний власною рукою автора (див. це слово); власноручне писання славетних людей.

Авто-да-фѐ — смертна кара вогнем. У старовину по католицьких, а подекуди й по инших краях, так карали людей за віру: хто не так вірив, як веліли попи, того прилюдно, серед майдану, живцем палили на стосі дров. Ця кара прокида̀лась подекуди ще й у 18-му віці. Роблено й роблять і досі авто-да-фѐ й за для книжок: як уря̀дові (правительству) не подобаються які книги, то він їх палить.

Автокра̀т — самодержець.

Автократія — самодержавство.