Реформа — одміна, переміна, особливо переміна в законах.
Реформатор — той, хто заводить реформи, переміни в громадьскому чи державному житті.
Реформація — переміни, що поробив у церковному житті німецький чернець (манах) Лютер в XVI століттї; з того сталася нова віра — протестантизм, що розбѝлася ще на дві віри: лютеранство та реформатство (та кальвинизм).
Рецензент — той, хто пише рецензії (див.).
Рецензія — обмірковування або розгляд якогось твору, особливо нового, але не так докладно, як це робить критика (див. це слово).
Рецидѝв — вороття̀; коли вдруге зроблено щось: зло̀чин, вернулася знову хвороба та инше таке.
Рецидивист — той, хто вдруге зробив те саме.
Рівне голосування — такі вибори в парламент (Державну Думу — у нас), коли голос на посла подає кожен громадянин — чи бідний, чи багатий, чи освічаний, чи темний, — і має не більш, як оден голос.
Ритм — міра, ро̀змір; рівні, однакові ру̀хи: напр. в танцї. Ритм у віршах — коли то вищі, то нижчі складѝ в слові йдуть по черзі.
Риторика — наука про те, як красно (гарно) говорити.
Ритуал — 1) церковний служебник; 2) церковний звичай, обряд.
Рифма — прѝкладні слова; коли говорять або пишуть (найбільше у віршах) так, що слово одно до другого приходиться прѝкладно, напр: доля — воля, паничі — у ночі, ходѝла — любила.
Роман — чимале оповідання, де описано життя людей з їх почуваннями; 2) кохання.
Рояль — див. фортепьян.
Рубрика — окремий віддїл в писаннях — найбільше в газетах, в ділових паперах.
Рутіна — коли хто робить або думає без тямки, так як давно звик.
