Сторінка:Василь Доманицький. Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів. 1906.pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Античний — давне-грецький або давне-римський, наприкл.: античні малюнки, гроші та инше.

Антрепреньор — той, хто уряджує вистави театральні, концерти (див. це слово) та таке инше.

Антропологія — наука про людей, які вони є з себе (тілом і душею).

Апатія — байдужість, нечуствѐнність.

Апатичний — байдужий до всього.

Апелляція — скарга (жалоба) у вищу установу (напр.: у вищий суд) на нижчу; домагаються в ній, щоб вища установа скасувала постанову нижчої та переглянула справу ще раз.

Апокріф — писання про побожні речі, яких одначе не вважають за побожні, церковні, бо не знати напевне, звідкіля вони взялися та хто їх автор (див. це слово).

Апокріфичний — підроблений, хвальшивий.

Апологія — оборона когось або чогось словом або на письмі.

Апоплексія — нагла хвороба, коли у людини відняло руку, ногу, мову; иноді — нагла смерть.

Апостроф — значок в середині слова, коли треба мягче вимовляти, наприклад: пам'ять, сім'я.

Аппарат — прилад, пристрій, щоб робити щось, — напр. фотографичний аппарат — щоб здіймати портрети та инше.

Аппетіт — 1) коли хочеться їсти; голод; 2) усяке бажання чогось, смак до чогось.

Аппробація — ухва̀ла.

Аппробува̀ти — ухвалити, пристати на щось.

Аранжувати — перекласти, переробити якийсь музичний твір так, щоб можна було його на иншому струменті грати; наприкл., коли щось написане для оркестру (див. це слово) аранжується для скрипки, або навпаки.

Аргумент — до̀каз.

Аргус — добрячий, невсипущий сторож.