Сторінка:Василь Доманицький. Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів. 1906.pdf/41

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

маніфестом 17 жовтня (октября) р. 1905 дано ій законодавчі права; в маніфесті сказано: „встановити за непохитне правило, щоб ніякий закон не мав сили без державної Думи“.

Державна Рада („Государственный Совѣтъ“) — немов би верхня палата в європейських парламентах; маніфестом 20 лютого (февраля) р. 1906 дано ій такі права, як і державній Думі; половина членів ії призначається Царем, а половина — виборніх: од духовенства 6, од земських губерських зборів по 1, од дворян — 18, од Академиї наук та університетів 6, од торговлі та промисловости по 3 члени.

Деспот — самовладний, необмежений правитель.

Деспотичний — самовладний; такий, що робить щось негаразд, маючи необмежену силу або власть.

Деспотія — буває в державі, коли державою порядкує самовладна людина, яка править не по законах, а так як ій хочеться або як для неї користніше. Деспотія може бути і в громаді, в сім'ї, коли одна людина заставляє себе слухатися та робити так, як вона велить.

Деструктивний — руйнуючий.

Деталь — частинка, подробиця якась, дрібниця.

Дефект — хѝба, вада, брак чогось; попсований аркуш (лист паперу).

Дефіціт — недостача грошей.

Децентралізація — такий лад державний, коли у всяких справах політичних та економічніх не треба неодмінно вдаватися до центру, осередку (у нас напр. в Петербург), а розвязують їх дома, на місці, місцеві інстітуції (установи) та власті. Найкраща децентралізація буває тоді, коли окремі частини держави (краіни, округи) мають свою самоуправу. У нас досі де яку самоуправу мають тілько земства, городѝ та во̀лості.