Сторінка:Василь Доманицький. Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів. 1906.pdf/83

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Нота — коли одна держава вдається в якійсь справі через дипломатів (див. це слово) до другоі; в музиці — знак, немов би літера (буква), яким означено якийсь згук: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

Нота-бене — ува̀га, за̀мітка.

Нотація — докір.

Нумизматика — наука про те, які бувають на світі монети (золоті, срібні, мідні та инші металѐві гроші).

 

 
О.

Оазіс — така місцина посеред пустині, де й рослина якась водиться і вода єсть.

Обер — слово, поставлене поруч з другим, означає: старший, вищий, напр.: обер-офіцер (старший офіцер), обер-кондуктор (старший кондуктор); в противність до нього — унтер (меньший).

Об'єкт — усяка річ, або, як кажуть, „предметъ“; усе, про що думкою можна збагнути.

Об'єктивний — справжній, справдешній; справедливий; в противність до нього — суб'єктивний.

Об'єм — скілько щось може обійняти, вмістити в собі, напр. об'єм бочки — скілько влазить в бочку.

Облігації — процентові цінні папери; випускає їх держава, товариство або інстітуція (установа) одразу велике число на те, щоб здобути гроші.

Обрій — та частина землі, що вже, як нам здається, нібито сходиться з небом. Горізонт (див. це слово).

Обсервація — оглядини, покмічування.

Обскурант — ворог освіти; той, хто належить до гурту людей, що ворожо ставляться до волі, просвіти та по̀ступу (прогрессу).