Сторінка:Василь Чайченко. Під хмарним небом. 1893.pdf/120

Не судилось нам укупі,
Мій єдиний, жити, —
Але-ж краще за Вкраїну
Голову зложити.

Одинока у черницях
Я молитись буду:
Хто полїг за Україну, —
Слава тим до суду!…“

 

Заклик.

 

I.

С торічча минають.
Спливає година —
В нещастї й неволї
Вся Русь-Україна.
Віддавна жили ми
У лютій недолї,
Здавалось, не гляне
Нам сонце нїколи.
Але ми боролись
З останньої сили
І кровю своєю
Край рідний зросили…
Гей, браття, ізнову
За Русь-Україну
Свій стяг підіймайте,
Терпіть до загину!

II.

Крівавая люта
Минула година,
Але-ж ще в недолї
Вся Русь-Україна.