Сторінка:Василь Чайченко. Під хмарним небом. 1893.pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



 Ой не нили-б мої груди,
 Стомленії з горя,
 Як би я не бачив всюди
 З слїз пролитих моря!

 Оттодї-б була весела.
 Весно, ти с квітками,
 Як би наші рідні села
 Не жили с сльозами!…
1881.


Бурлака.

Ой бурлака молоденький
 На чужу чужину
Вийшов слави залучити
 А лїг в домовину.

Він з надїями святими
 Вийшов рано з дому
І прослалась довга стежка
 Йому молодому.

І прослалась довга стежка
 Стежка непробита
І колючими тернами
 Аж до краю вкрита.

Він пройти її всю думав,
 З неї не звернути,
А на віки в домовинї
 Довелось заснути.

І сховала домовина
 Горді поривання
Всї надїї молодії,
 Всї його бажання.