Я сам не знаходив одмови, |
На сьвітї горя зазнати в життї довелося чимало;
Краялось змучене серце, душа із нудьги розривалась.
Білшого-ж горя не знав я, відколи живу, і не знаю,
Як почувати у себе в душі неземні поривання,
Не розумівши, на віщо душа й поривання у мене…
1890.
Серце моє защеміло у грудях і болем солодким II. Чує прибитеє серце в собі іще силу живущу:Знаю, — воно не умерло іще і вмірати не хоче; III. Долею я керувати хотїв і собі своє щастяСам збудувати змагався. Усе те химери були:
|