Сторінка:Василь Чайченко. Під хмарним небом. 1893.pdf/193

Пособачивсь — собак-же в'язать на ланцюг
Здавна звелено навіть в законї
 І порвати ланцюг той не можна Хомі,
Але що перервати не сила,
Перетерти його нам можливо, коли
Не лякати ся довгого дїла.
 Ну, а віл… Як що буде Хома не дурний,
То з волом бути може в їх дїло, —
Поки-ж буде, — кінчаю базїкання я,
Щоб, буває, людям не остило.

 

На добра ніч!

Добра ніч натомленим усїм!
Тихим сном спочинуть хай таким,
 Що-б забути втому і турботу!
Хто свій піт що-дня на працї лив,
Хто ясних не мав за нею днїв —
 Хай в віснї забуде про роботу!

Хто важке на плечах горе нїс,
Хто стомивсь з щоденних мук та слїз, —
 Щастя хай тому ясне приснить ця!
Зійде хай спокій з небес на всїх,
Щоб в віснї набратись сил нових
 І в борнї із лихом не хилить ця!

 

Сїм'я.

Кажуть: ти маєш дїтей багатенько,
Бідная ненько, —
Чим веселять тебе ріднії дїти —
Нам роскажи ти!
— Правда, у мене дїтей тих чимало
Повиростало,