Сторінка:Василь Чайченко. Під хмарним небом. 1893.pdf/211

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Коли у життя молодеє
Влила ти отруту мінї?

Піснї отрутні мої, кажеш?
Чи иньші-ж сьпівати му я,
Коли в мене в серцї гадюки, —
Ще й ти там, кохана моя?

1888.


Ein Jüngling liebt ein Mädchen…

Кохав один хлопець дївчину, —
Їй иньший до серця припав,
А иньший теж иньшую любить,
За себе її він узяв.

Дївчина пішла с пересердя
За першого, хто їй зустрівсь…
Доводить ця хлопцеві скрутно,
На вік він тепер зажуривсь.

Стара се історія дуже,
Але-ж і довішно нова:
Кому вона трапить ся тілки,
То серце тому розбива.

 


Aus meinen Thränen spriessen…

С слїз моїх зростуть без лїку
Рясно квіти запашні
І обернуть ця зітхання
В соловейкові піснї.