І як що ніч була спокійна,
І зла нїхто там не зробив,
— То сонце весело засяє
І буде радість на землї
І підуть весело гулятись
Великі дїти і малі;
— А як що нї, — смутне обличча
В туманї сонце захова,
Ударить з вітром дощ холодний,
Поникнуть квіти і трава;
— І буде холодно і сумно,
Неначе пізно в осени
Не вийдуть дїти у садочок,
Не будуть грати ся вони. —
І довго думав хлопець, мовчки
На небо довго він глядїв,
Як місяць ясно і поважно
На землю дивлячи ся плив.
І проказать йому молитву
Мене він потім попрохав
І, рученята склавши, тихо
Ії за мною промовляв.
