Ждали ви змоги — ногами
Всїх нас в пилу затоптать,
Змоги — догани словами
Мертвих борцїв обсипать.
Все, що зробить ви хотїли,
Ще як боролися ми, —
Все-б ви тодї вже зробили:
Трупи не встануть нїмі.
Тілки даремно ви ждали:
Падать не думали ми, —
Сил наших ще не зламали
Горе і мука тюрми.
Нї, не умре наше дїло,
Дїло всїх чесних борцїв:
Хай умірає се тїло, —
Житиме дух, як і жив!
Хай уміра! й в домовини
Гордість і віру живі
Ми понесем, і сльозини, —
Вірьте, — не вбачите ви!
II.
Знаєм, ви ходите криво,
Каверзи — право у вас, —
Бити лежачих не диво
Вам у цей темрявий час.
Зможете вбити ви ззаду
Так, щоб сховатись самим,
І обібрали ви зраду
Здавна знаряддям своїм.
Так, ви багато зробили,
Дїти страшної пітьми,
Сонце одно невгасили
І — помилились самі.
