Сторінка:Василь Чайченко. Під хмарним небом. 1893.pdf/76

Цю сторінку схвалено

14.

Заграв тодї знову

Отаман Музика,
І пісня лунає
Могутна і дика, —

15.

Аж чорнії хмари

Сховали пів неба:
— „Гей чуєш?“ — кат знову, —
— Кінчати нам треба!

16.

Даремнеє слово!

Він грає і грає:
Від рік і від моря,
Від степу, від гаю

17.

Вернувся той голос

Чудною луною:
Сто душ гайдамаків
Гукнуло: „до бою!“

18.

„Гей де наш отаман?…

Бий Лядсьтво прокляте,
В петлю того ката
Тягни, пане-брате!“

19.

З Ляхами, з Жидами

Будинки палають:
Ревуть гайдамаки:
„Оттак у нас грають!“