„Пильнував я дїла добре,
Та впевнився я тепер,
Що нїчого ще не можу
Досї певного сказать,
„Бо Ибн-Даст, як то відомо,
Був не наш, але Ораб,
А в Орабів і культура
Не такая, як у нас:
„Щоб писання ті орабські
Зрозуміти до пуття, —
Всю орабськую культуру
Добре вивчить мушу я.“
І він знов пірнув у книги
Та й ізнов шукав, шукав, —
Пролинули довгі роки,
І сказав зітхнувши Пшик:
„Пильнував і тут я щиро,
Але знову бачу я:
Щоб орабськую культуру
Зрозуміти до пуття —
„Вплив культурний од народів,
Що з Орабами жили,
На орабськую культуру
Добре вивчить мушу я.“
Та й ізнову закопався
І, почавши там з Жидів,
Всї культури націй с сходу
Довго вчив профессор Пшик.
І казав він часом: „Скоро
Я до краю вже дійду,
На підставі тих здобутків
Дух народнїй покажу.
