Цю сторінку схвалено
Ґірлянди тмяного намиста
на гіллях яблунів вились,
і ти цвіла — чарівно-чиста…
…Давно — давно — давно. Колись…
Тепер же гай — осіннє свято,
і шепче шум: молись, молись,
бо серце билося завзято…
…Давно — давно — давно. Колись…
41
