Сторінка:Вас. Різниченко. Земляки, достопамятні уроженці землі конотопської. Випуск перший. М. Драгомиров.pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
11

чений великим досьвідом своєї дїяльности, він не йняв віри в можливість швидких перемін… В його очах держава була живим орґанїзмом і розвиток сього орґанїзму міг йти шляхом, яким розвивають ся всї живі орґанїзми. На його думку, насильні, штучно привиті міри, не викликані сучасним розвитком народу, не можуть принести користи. За то відтягуванє росту орґанїзму, задержуванє реформ, викликаних ростом громадських сил, в його очах було злочинством проти краю. До 66 років він був занятий виключно військовою справою. Прикликаний в таких уже старечих лїтах на високий пост Київського ґенерал-ґубернатора, він на перших же порах своєї нової для нього дїяльности зразу ж зрозумів своє безсилє бороти ся проти . . . . . . . ., накладених на місцеву власть . . . . . . . . центра… Тим не менш, він все ж таки, будучи на чолї правлїня південно-західним краєм, провадив уперту боротьбу з минїстерством за волю сямоврядуваня і волю совісти. Він гаряче обороняв у повному об'ємі у ввіреному йому краю земство і клопотав ся за те, щоб старообрядцям та стундистам дано було волю віри. В сих клопотах він, однак, успіху не мав. Але та настирливість, з якою він провадив скрізь свої погляди, зіпсувала його відносини з особою, стоявшою на чолї мінїстерства внутрішнїх справ“[1].

М. Драгомиров був родом українець. Се широко відбилось як в його типовій оріґїнальній фіґурі з запорозькими рисами лиця, послужившій Рєпіну натурою для його картини „Запорожцї пишуть листа султанові“ при змальованю ним кошового Сїрка, так і в його відносинах до України. Про сї відносини його до української піснї ми уже відчасти казали; визнаючи за нею високо-виховуюче значінє він ввів сьпіви українських пісень в війська свого округа замісць беззмістовних і иноді деморалїзуючого характеру звичайних салдатських куплєтів. Треба сказати, що до Драгомирова, сьпіви в військах українських пісень суворо заборонялись і скасуванє заборони їх було великою заслугою покійного перед Батьківщиною. Люблячи сьпіви рїдних пісень і ввівши

  1. Ibid.