роцї дістав чин полковника і був призначений начальником штаба 2-ої ґвардейської кавалєрійської дивізиї, а на другий рік — членом спорадничого комітету головного управлїня ґенерального штабу. В 1869 роцї, уже в чинї ґенерал-майора, був призначений начальником штаба Київського воєнного округу і на сїй посадї зоставав ся чотирі роки, після чого заняв уряд командира 14-ої піхотної дивізиї. З сею дивізиєю, вихованою Драгомировим в суто-боєвому дусї, він брав участь в російсько-турецькій війнї, виконавши, в ніч на 15 червня 1877 року, славетну переправу через Дунай і взявши з бою Систово. За сю переправу через Дунай Драгомиров дістав Ґеорґія 3-ої степенї і чин ґенерал-лєйтенанта. Дальша участь Драгомирова в війнї була не довга: скоро, під час бойовища на Шибцї, він був важко поранений в ногу і покинув театр війни. В 1878 роцї його призначили ґенерал-ад'ютантом і начальником Миколаївської Академії ґенерального штабу і на сїй посадї він зоставав ся 11 років, після чого, в 1889 роцї, зайняв уряд командующого військами Київського воєнного округу, а в 1898 роцї, окрім того, іще Київського, Подїльського і Волинського ґенерал-ґубернатора. Бувши начальником Академії ґенерального штабу, Драгомиров читав лєкциї по тактицї, воєнній історії і боєвій підготовці військ Імператору Олександру III-му, великому князю Володимиру Олександровичу, теперешньому Імператорові Миколї II-му і багатьом иньшим вельможним особам і сучасним видатним воєнним дїячам. В 1891 роцї він був проізведений в повні ґенерали, а в 1901 роцї нагорожений орденом св. Андрія Першозванного. В 1903 роцї, через старість і кепське здоровлє, згідно з проханєм, подав ся в одставку з призначенєм в члени Державної Ради. Переїхавши потім навседа в рідний Конотіп, прожив в ньому, майже нїкуди не виїздячи, до самої смерти.
Лїтературну дїяльність почав Драгомиров з кінця 50-х років минулого столїтя, коли в 1857 роцї він надрукував в „Военномъ Журналѣ“ статю під заголовком: „О высадках въ древнія и новѣйшія времена“. З того часу і до самої смерти він не покидав пера, написавши багацько наукових праць по ріжним питаням
