Сторінка:Величина і будова звіздяного сьвіта.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

жаючи на свій ґазовий, отже легко змінний стан не виявляють ті мраковини за той час, від коли люде почали додивляти ся до них, нїякої замітної зміни форми, нїякого руху.

Віддаленє сталих звізд і мраковин знане нам доси дуже мало. Віддаленє звізд від землї обчислюємо подібним способом, як обчислюємо на земли віддаленє недоступного нам пункту, знаючи докладно віддаленє двох иньших пунктів, із яких можна видїти пункт, якого віддаленє маємо обчислити. В тій цїли обчисляємо кути, які творить лїнїя проведена через оба знані пункти, з лїнїями проведеними із кождого зі знаних пунктів до незнаного пункта. Додавши ті два кути один до одного і віднявши їх суму від 180, одержимо третїй кут, який творять обі лїнїї поведені зі знаних пунктів, перетинаючи себе в незнанім пунктї. Маючи сей кут можемо, знаючи докладно віддаленє обох знаних пунктів, обчислити віддаленє незнаного пункта від котрого будь зі знаних пунктів. Подібно дїє ся з обчисленєм віддаленя звізд. Яко дві знані точки беруть ся дві точки, в яких стає земля раз у лїтї д. 8 липня, а другий раз у зимі д. 21 грудня; віддаленє тих двох точок