Сторінка:Величина і будова звіздяного сьвіта.pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

одна від одної обчислене зовсїм докладно. Відтак у лїтї і в зимі мірять кут, який творить лїнїя протягнена через ті два пункти, з лїнїєю, що лучить один із тих пунктів з даною звіздою; маючи змірені оба кути, обчислюють ріжницю між їх сумою і числом 180, а тодї при помочи звісних математичних формул обчислюють віддаленє звізди.

Той третїй кут зове ся річною паралляксою звізди.

Абсолютні віддаленя найбільшої части звізд і мраковин не піддають ся сему обчисленю, бо не посїдають параллякси. З тої то причини ми й не можемо сказати нїчого певного про їх розміщенє в просторі. Можемо однак догадувати ся з деяких признаків, що вони розміщені в просторі нерівномірно, а в молочній дорозї не тілько здають ся, але й справдї таки насїяні густїйше, нїж по иньших частинах небесного простору. Навпаки, мраковини густїйше розміщені в напрямі прямовім до молочної дороги.

Коли однак зрезиґнуємо з того, щоб навпростець обчислювати віддаленє звізд, а вдоволимо ся означенєм сего віддаленя в приблизних, пропорціональних числах, то побачимо, що найблизші звізди, яких