Сторінка:Величина і будова звіздяного сьвіта.pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

жуємо в ріжних його частинах поперечні темні лїнїї, грубші або тонші, яснїйші або темнїйші. Порівнюючи соняшне відмо з відмами, які творять ся, коли переломимо так само промінь якого будь земного сьвітла (від сьвічки, огню, ґазу) учені дійшли, що ті темні поперечні лїнїї не у всїх тих відмах однакові, але появляють ся постійно тодї, коли в огнї спалює ся такий або иньший хемічний елємент. Значить, водорід має свою лїнїю, квасорід свою, кождий иньший елємент свою; коли в огнї не горить якийсь елємент, то й його лїнїї нема в відмі утворенім із проміня того огню. Дійшовши до того правила учені взяли ся розслїджувати відма не тілько соняшного проміня, але також проміня поодиноких звізд, і переконали ся, що і в них добачаємо ті самі характерні лїнїї, які дають ріжні земні елєменти. Правда, елєментів у звіздяних відмах не так богато, як у відмах земних огнїв або соняшного сьвітла, але за те маємо певність, що нїяких елєментів невідомих нам там нема, а се значить, що матерія і на найдальших окраїнах простору в основі та сама, як і у нас, управляєть ся тими самими фізичними зако-