Сторінка:Величина і будова звіздяного сьвіта.pdf/30

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Отсей рух серед молодїжи притягнув був до себе і Володимира Наумовича. Хоча він був не частим гостем у мене, то про те його постать досить живо стоїть у моїй памяти. Досить високий і стрункий хлопець з майже дитинячим іще лицем, він ходив горблячись троха. Серед своїх товарашів-ґімназиястів мав він, о скілько я міг завважити, велику повагу. Він бачив більше сьвіта, читав досить богато і загалом привик був до інтензивнїйшої духової працї, нїж більшість наших ґімназиястів, прибитих ґімназияльною схолястикою. У мене він держав ся з резервою, говорив не богато, хоча слова його були прості і щирі. Про свойого батька і його роботу, анї загалом про полїтику ми з ним нїколи не заходили в розмову. Та тілько я вирозумів із його слів, що він, люблячи росийську мову і лїтературу, рівночасно симпатизував із нашим народнїм письменством. Довідавши ся, що його цїкавлять фізика та астрономія, я дав йому видану тодї по нїмецьки книгу Секкі про сталі звізди і просив зробити з неї коротенький, популярний реферат для „Дрібної біблїотеки“. Він і справдї зробив реферат, але мій виїзд зі Львова в мартї 1880 р. і упадок виданя „Дрібної