Сторінка:Вечери на хуторі близь Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. Том I. 1864.pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
V.

Не хилися, явороньку:
Ще ти зелененький;
Не журися, козаченьку:
Ще ти молоденький!

Украіньська пісня.

Розтріпано гледівъ парубокъ у білій свиті, сидячи коло свого воза, на клекотячий глухо на-вкруги нёго народъ. Змучене сонце втікало відъ миру, супокійно перепалавши своє полудне и ранокъ, а погасаючий день плінющо и ярко румянився. Осліплющо блестіли верхи білихъ шатрівъ и ятокъ, осияні якимось ледве примітнимъ огняно-рожевимъ світломъ. Скла наваленихъ купами віконнихъ рамець горіли; зелені пляшки и чарки на столахъ у шинкарокъ перекидались увъ огняні гори динь, гарбузівъ и тиквъ здавались неначе вилиті зъ золота и темноі міди. Гомінъ