Сторінка:Вечери на хуторі близь Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. Том I. 1864.pdf/46

„За пятнадцять? добре! Гляди жъ, не забувай: за пятнадцять! Отъ тобі й синиця (5-рублевий банкнотъ) задатку!“

„Ну, а якъ збрешешъ?“

„Збрешу — задатокъ твій.“

„Добре! Ну, давай же по рукахъ!“

„Давай!“

---