Перейти до вмісту

Сторінка:Винниченко В. Таємна пригода (1927).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Що до грошей… Ну, це просто почувалось, що, якби він хоч натякнув їй про це, вона б, не довго думаючи, дала б йому по фізіономії. Так уже зо всього почувалось: так що ця думка ні разу й не стала перед ним серйозно.

Що ж за чорт? Що за людина? Що їй треба було? Шпик? Але ж вона сама сказала, щоб не розпитуваться ні про що?

Довгаль рішив купить нові штани, постригтись, поголитись і, взагалі, прибратись на п'ятницю. В довгих штанях він завжди почував себе якось вільніше, упевніше, сміліше.

Читалось йому ці дні погано, а гулялось вечорами ще гірше. Скучно було, і вулиці були занадто довгі та шумливі, а саме ходіння по них уявлялось просто безцільним і нудним. Чудної женщини не було ніде.

***

В п'ятницю вона ждала його. Той самий номерний стрів Довгаля перед отельчиком і з сонною пикою провів до номера, де вона чекала на нього. Номерок був той самий. Так само проти ліжка висіло засиджене