Цю сторінку схвалено
Це була досить чудна історія.
Довгалю треба було на якийсь час сховатись. Йому добули пашпорта й випровадили в один великий город, розміркувавши, що в людному місті його велика, міцна постать в коротких штанях і зачучвереною головою не буде так кидатись в очі, як в селі або якомусь містечку. Особливістю Довгаля були його короткі штани: які б довгі він не одяг, через місяць вони вже були короткі. Це була тайна ніг його і з цим боротись було неможливо.
Довгаль оселився на шумній вулиці, по якій ходили трамваї, а на тротуарах зранку до пізнього вечора шаркали ноги прохожих. Цілий день він сидів у кімнаті, схилившись над книжками й потираючи своїм звичаєм лоба, а ввечері недбало обтирав рукавом
