Цю сторінку схвалено
Хм! Наталя сумнівається.
Я ще раз озирнувся й посміхаючись подивився їй в лице. Це лице цілком відповідало тому, що було мені в грудях.
Ще не ставало, щоб я почав цілувать це лице, щоб це створіння милувало мене.
А чому ні? Хе! Вона, певно, якраз для таких, як я зараз, призначена.
— Добрий вечір! — промовила вона тихим і, правду казати, мелодійним голосом.
— Добрий вечір! — голосно одповів я, все-таки посміхаючись.
Вона пильно вдивилась в мою посмішку, обвела розрізненими очима моє лице, груди і так же тихо й рівно спитала:
— Гуляєте?
Я розреготався.
