Усе, чим молода душа щаслива:
Веселий погляд на створіння боже
І безоглядна віра до людей
І чулість серця, котре одкликалось
На всяке добре почуття… Усе те
Я поховав в собі, мій любий сину!
Твоя-ж душа ще тим усїм багата
І зрозуміти се тобі ще рано.
Молодий.
О, нї! Я розумію вас… Я бачу,
Який страшний то холод, що буває
У тій душі, яка вмира без смерти,
І котра на землї не має навіть
До чого прихилитись, що кохать,
Котра й себе любити перестала.
Я розумію вас і страшно стало
Менї те слухати. Тепер я Й сам
Не від морозу вже тремчу.
Старий.
Ой, шко́да!
На віщо я тобі збентежив, сину,
Ясний душі твоєї спо́кій? На́ що
Дав зазирнуть у ту безодню чорну
Моєї хорої, розбитої душі?
Спаси тебе Создатель від усього,
Що душу нашу нївечить з-зарання,
І борони від скорого зневіря.
Мене-ж старого… Господи, прости,
Що замутив я душу ще безвинну!…
