Сторінка:Володимир Самійленко. Україні. Збірник поезій 1885—1906. 1906.pdf/24

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ЕЛЬДОРАДО.
Десь далеко єсть країна
Пишна, вільна, щастям горда,
Кожний там живе щасливо —
Держиморда, держиморда.

В тій країнї люблють волю,
Всяк її шука по змозї,
І про неї розмовляє —
У острозї, у острозї.

Там усяк говорить правду
Непідкупними устами,
Там за правду щира дяка —
Батогами, батогами.

Там неправдї та злочинству
Не вважають і на волос,
Там злочинних зараз лають —
Та не в голос, та не в голос.

Там уряд „блюдить“ закони,
Дба про всїх, немов про рідних,
За провинности-ж карає —
Тільки бідних, тільки бідних.

Суд там скорий: як ти винен,
То зашлють „без проволочки“,
А не винен, то й відпустять —
Без сорочки, без сорочки.

В тій країнї всякий може
По заслузї шани ждати:
Там на те хрести й медалї —
Для богатих, для богатих.

Там тверезість у повазї,
Видно скрізь тверезу спілку,
Всї там пють самую воду -
Та горілку, та горілку.