Ця сторінка вичитана
НАЙДОРОЖЧА ПЕРЛИНА.
Бачив я усякі перли
І коштовні самоцьвіти,
Але єсть одна перлина,
Що з усіх найкраща в сьвітї.
Купувать її не можна,
Або нею торгувати;
Її часто мають бідні,
І частіше нїж багаті.
Ту перлину не дістати
Нї з печер землї, нї з моря:
Тільки той її знаходе,
Хто чутким родивсь до горя.
Одібрать її не зможе
Нїяка злоба́ несита.
Перла та — сльоза сьвятая,
За нещасний люд пролита.
Друковано: »Зоря« 1886, стор. 257; Зъ поезій В. С—а«, Київ 1890. стор. 14; »Дзвінок«, Львів 1896, ст. 61; »Акорди«, Львів 1903, стор. 178; »Досвитни Огни«, Київ 1906, ст. 111.
ПІСНЯ.
Відколи людям Бог послав
На землю пісню-чарівницю,
Неначе промінь засіяв
І осьвітив земну темницю.
У піснї чоловік знайшов
Утїху від нудьги лихої,
