Сторінка:Володимир Самійленко. Україні. Збірник поезій 1885—1906. 1906.pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

НАЙДОРОЖЧА ПЕРЛИНА.
Бачив я усякі перли
І коштовні самоцьвіти,
Але єсть одна перлина,
Що з усіх найкраща в сьвітї.

Купувать її не можна,
Або нею торгувати;
Її часто мають бідні,
І частіше нїж багаті.

Ту перлину не дістати
Нї з печер землї, нї з моря:
Тільки той її знаходе,
Хто чутким родивсь до горя.

Одібрать її не зможе
Нїяка злоба́ несита.
Перла та — сльоза сьвятая,
За нещасний люд пролита.

Київ, 18 сїчня 1886.

Друковано: »Зоря« 1886, стор. 257;  Зъ поезій В. С—а«, Київ 1890. стор. 14; »Дзвінок«, Львів 1896, ст. 61; »Акорди«, Львів 1903, стор. 178; »Досвитни Огни«, Київ 1906, ст. 111.

 
 

ПІСНЯ.
Відколи людям Бог послав
На землю пісню-чарівницю,
Неначе промінь засіяв
І осьвітив земну темницю.

У піснї чоловік знайшов
Утїху від нудьги лихої,