Ця сторінка вичитана
Й на працю веселїш пішов
Під голос піснї чарівної.
Він радісно принняв її,
Як послани́цю з кращих ми́рів;
Надїї вилив в їй свої
І сам надїям тим повірив.
І всї бажання потайні,
Що в його груди ворушили,
Підняв він з серця глибини
І виспівав у піснї милій.
І горе страдного життя
Сумнії звуки розказали,
І найзапеклїші спізнали
Благії сльози спочуття.
1886 р.
Друковано: »Зъ поезій В. С—а«, Київ 1890, стор. 15—16.
ДО ДУШІ.
Душе моя, душе моя,
Возстани! что спиши?
Кан. Андр. Критск.
Не сумуй ти, душе
Не боли через край,
І поки ти жива
Обновлення шукай.
У свою глибиню
Раз-у-раз придивляйсь
І до гласу свого
Кожен час прислухайсь.
