Сторінка:Володимир Свідзінський. Поезії. 1940.pdf/32

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Марне слово прорік,
Пусто ніч чатував —
Дивен звір мою сіть
Потоптав, пометав,
По кущах поволік,
Лиш розгільчастий ріг
Засвітився на мить
Під каштаном старим,
Лиш копитяний грім
По саду перебіг
У вогнисту повіть,
За блискучий поріг.

 1927