І там на скелях розлягаються, І, перед себе лапи витягши, Кладуть на них гривасті голови І чола, повні темних дум. І цілу ніч лежать, зітхаючи, На дальнє місто видивляючись, І на хребтах їм, проти місяця, Вилискує зловісно шерсть. 1933
