Цю сторінку схвалено
ПЕРЕДМОВА ДО КАЗКИ
Пухнаті лаки, віяла, колосся,
Поламаний вітрами очерет,
Кубло змії, русальчине волосся
На синім склі писав мороз-поет;
І вечір був і радісна утома,
І муркання дрімливого кота,
І біля грубки золота солома,
А у печі пожежа золота;
І ум втрачав свою звичайну владу
Над дійсністю, і видива чудні,
Як літні хмари ізза зелен-саду,
Зринаючи, являлися мені.
1938
