Сторінка:Володимир Свідзінський. Поезії. 1940.pdf/65

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Я буду шукати тиші.

Тиша на заводях ставу
Стелить листя кругляве.
„Тихосте, тише, по чому
Пізнати близькість твойого дому?
По вогні, що не гнеться од вітру,
По сонних пушинках на рівнім піску,
Чи по чорних колоннах, смарагдом прояснених?
— Ні по колоннах, ні по вогню,
Ні по пушинках на рівнім піску,
А так:
Будеш один на луці,
І зійде ранок на правій руці,
І промовить голосом лядвенець рогатий,
Що сплітає золотаві китиці в траві:

„Тихий дунай, тихша земля,
Найтихше сонячне світло.