Таким чином всі інституції соціяльного виховання вміщують в собі лиш 28,4% всіх дітей в Харьковськ. ґуб. Гостру увагу на себе звертає те, що в цій ґубернії з населенням до 80% відсотків чисто українського істнує лише 0,8% українських інстітуцій. Ясно, на яку висоту поставлена там національна школа і національна культура.
Професійна освіта характеризується у відчиті слідуючим чином. „Брак компетентних керовників навіть в центрі робив те, що в повітах, де був цілком готовий апарат для утворення цілої системи інституції від будинка-комуни професіонізірованої до технікума — ці можливості не використалися і не використовуються до цієї пори (Богодуховський, Сумський пов.). Широка сітка техничних ремісничих шкіл і учебних майстернь, що залишена в спадщину ліберальним земством, не була підтримана ізза тих же причин“. Таким чином зараз на всю Харьківщину істнує всього 81 проф. школа.
Позашкільна освіта. Про стан позашкільної освіти відчит робе такий вступ. „Рахуючи, що будівничим нового життя є міський індустріяльний пролетаріят, відділ прагнув до обслуговання в першу потребу пролєтаріята великих районів заводських центрів з тим, щоб, утворивши там ячейки, спіратися на них в своїй майбутній праці і черпати звідси сили для широкої роботи. Одного не взяв на увагу підвідділ, що місто і село на Україні дуже довго жили відокремлено, а то часто і ворогуюче через богато історичних умов, а значить і методи для широкої праці не могли бути виробляємі тільки в міських лябораторіях, а з огляду на те, що робітники підвідділа ніразу не виїздили навіть у свій повіт, ясно, що ця помилка дуже відбилася на осягненнях у праці, і навіть з'їзд, що відбувся в липні, не міг, звичайно, виправити цих шкідливих моментів. Тому, що підвідділ не в стані постачити інструкторів навіть у Районобрази і спромігся дати в повіти із своїх курсів тільки в останні часи біля 40 душ, ясно, що далі праця може наладитись тільки шляхом переведення цілої низки з'їздів і конференцій, перенести ініціятиву, як можна ширше на міста, в маси, прагнучи звязати позашкільну працю з комнезаможами, наркомами і иншими активними орґанами влади“. В цифрах позашкільна освіта в Харьківщині виявляється так.
| Назва інститутів | Кількість | ||
|---|---|---|---|
| в містах | в селах | по ґуб. | |
| Клуби | 66 | 66 | 132 |
| Бібліотеки | 60 | 714 | 774 |
| Школи дорослих | 19 | 46 | 65 |
| Школи-клуби | 23 | — | 23 |
| Театри | 18 | 12 | 30 |
| Музичні школи | 3 | — | 3 |
| Народні будинки | 1 | 16 | 17 |
| Народний університет | 1 | 1 | 2 |
| Студії | 4 | — | 4 |
| Курси по підг. | 4 | 8 | 12 |
| Кіно-театри | 9 | 12 | 21 |
| Оркестри | 1 | 14 | 15 |
| Хати-читальні | — | 337 | 337 |
| Сельськ. кіно-театри | — | 98 | 98 |
| Клуби сельськ. | — | 236 | 236 |
Цією таблицею характеризується численний склад інституцій позашкільної освіти на Харьківщині.
„Донецька ґубернія, складена з частин трьох ґуберній, до цього часу ще не має окреслених зовнішних меж. Втягнувши в себе цілком увесь Донецький
