секцій: німецької, угорської, італійської, анґлійської, ірляндської, норвежської, шведської, швайцарської, голяндської, грецької і української. Від української секції виступила пані Донцова, зазначивши в своїй промові, що українська секція виставила багато делеґаток (20) для того, щоб в осередкові конґресу черпати провідні думки для своєї діяльности в країні, палаючій війною.
Пані Донцова казала про те, що терріторія України окупована чужинцями і Українки покладають надії на переведення в життя високих ідей Ліґи.
Далі конґрес занявся відносинами Ліґи Мира і Свобода до Союзу Народів. Miss Marshall, яка є офіціяльною представницею Ліґи при Союзі Народів, висловила і зазначила, що Жіноча Інтернаціональна Ліґа мусить використовувати всі нагоди для переведення там своїх ідей. З приводу цього були жваві і цікаві дискусії. Були підняті питання про бльокаду, ревізію мирних договорів, становище Ірляндії, і т. ин.
Дуже важним пунктом в роботі конґресу були дискусії про практичний пацифізм, себ то полагодження мирним шляхом національних і соціяльних непорозумінь. Між иншим було постановлено присвятити що року день 28. квітня для всесвітнього свята миру.
В суботу 16. липня вечірнє засідання Конґресу було присвячено справі самоозначення народів і права меншостей. В охороні прав останніх промовляли за Ірляндців — Анґлійка, Данка — за німецьку меншість в Данії, Юґославка — за Словінців і Хорватів, Полька — за Шлезьк і Українка — за Жидів. Доктор Суровцова зауважила, що самий той факт що на терріторії України хоч і окупованій Росіянами та Поляками відбувались погроми, без ріжниці, хто їх уряджував, заслуговує осудження і викликає біль і сором. З огляду на це вона пропонувала звернути особливу увагу на схід Европи і навіть утворити спеціяльну комісію з членів Ліґи для освітлювання тамошніх відносин. Виступ пані Суровцової мав великий успіх. Пані Баран говорила про права нації на терріторіях, окупованих з дозволу Союзу Народів і пропонувала звернутися до нього з проханням вислати на місця спеціяльну делєґацію. В оборону права на самоозначення народів, які ще не мають самостійности (Ірляндія, Індія, Египет, Ґрузія і Україна) внесла резолюцію відома шведська діячка пані Lindhagen.
На останньому засіданню конґресу було принято ряд резолюцій і переобрано екзекутивний комітет. В неділю 17. липня президенткою Miss Adams конґрес був урочисто замкнений.
Поруч з офіціяльною роботою провадився ряд мітінґів і откритих сходин. З Українок на них виступали п. Дністрянська і п. Рудницька-Лисяк.
Треба зазначити, що Ліґу Миру і Свободи у Відні вітали дуже сердечно і прихильно.
Відбувся ряд офіціяльних принять: у президента Гайніша, в ратуші, в бувш. Бурґу, в австрійському товаристві Ліґи Нації, у президентки австрійської секції Ліґи Мири і Свободи, у квакерів і т. ин.
Члени української секції отримали запрошення на всі ці приняття.
В свою чергу українські жінки влаштували два приняття. Одне офіціяльне в імени секції в помешканню пані Лоської, — друге приватне — було у пані Храпко. На обох приняттях були присутні представниці багатьох чужих націй. Було завязано ряд знайомств, які матимуть для нас велике значіння і тріватимуть на далі.
Ідеї Інтернаціональної Жіночої Ліґи Миру і Свободу можуть на перший погляд видаватися утопічними і далекими від реального життя. Але все-ж ці високі ідеї, починаючи з Гааґської конференції, завойовують собі помалу все більші позиції і нараховують все більш прихильників і апостолів. І треба вітати ініціятиву нашого українського жіноцтва яке вступило в цей міжнародній осередок, яко його рівноправні члени.
