Перейти до вмісту

Сторінка:Воля. – 1921. – Т. 3, Рік 3. – Ч. 1-8.djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

з 1910 року улаштовувало щорічно 18 одніх курсів с.-господ. машиністів, а в ґубернії, разом з теперішнею Миколаївською і Одеською в 1912 р. було 208 інстітуцій профес. освіти, то легко уявити, який розмах професійної освіти дала совітська влада.

Позашкільна освіта. Вступ до позашкільної освіти відчит робить такий: „В галузі позашкільної освіти за відчитний період Миколаєвському Ґубнаробразу менше всього пощастило з'осередити скільки небудь видатних робітників і добути скільки небудь задовольняючі наслідки. З огляду на повний брак підготованих робітників, позашкільним відділом примушений був керувати товариш без відповідної підготовки і повного опиту в цьому ділі. Ця слабість керування з Ґубернського центру тяжко відбилася на становиську в самій ґубернії і в більшости повітів; позашкільна освіта велася без належної певности і точно окреслених завдань за виключенням, хиба, Херсонського повіту, в котрому була розвинута надзвичайно велика позашкільна освіта, не дивлячись на близкість фронту.“

Що до позашкільної освіти в Херсонському повіті, то мушу сконстатувати, що позашкільна освіта там була організована ще до війни Херсонським повітовим земством, так міцно, що Херсонський повіт стояв в низці перших повітів Росії по організації цієї освіти. Крім того, наскільки мені відомо, бувший завідуючий позашкільною освітою повітового земства залишився працювати і при большевиках, по можливости зберігаючи старий апарат, чому і близкість „білого“ фронта не дуже дезорґанізовала праці тому, що старим земським робітникам не було чого дуже жахатися „білих“, а тому й денервуватися в праці.

В цифрах позашкільна освіта виявляється так: Народніх універсіт. — 3; Клубів — 70; Хати-читалень — 160; Курсів позашкільної освіти — 1; Народн. будинків — 31; Шкіл для дорослих — 16; Бібліотек — 32; Просвіт — 30; Театрів-кружків — 44; Культурно-просвіт. кружків — 20; а разом 457.

Коротенький відчит в народній освіті в Миколаївській ґуб. закінчується слідуючим:

„В общарі розрішення українського питання в його культурній постановці Миколаєвський Народобраз не зміг, або не з'умів практично дати потрібної постановки питання. Безперечно, що ні українські робітники освіти, ні українські трудові маси на праці Миколаєвського Ґубнаробраза ще не переконалися в тому, що Совітська Держава ґарантує задовольнення їх національних вимог.“

5. Катеринославська ґубернія.

Беру дословно з відчиту:

„В цей час Катеринославська ґубернія, ця ґубернія широких степів і великих промислових підприємств, складається всього з 5 повітів з загальною кількостю населення трохи менше 2 міліонів душ. Це одна з тих ґуберній України, котра за увесь час революції пережила величезну руїну і, може бути, більше всякої другої ґубернії зазнала біди від Махна. Звязки ґубернського центру з містами розхитані вщент; перекроювання ґубернії зробило мало цінними старі ґубернські матеріяли і тому в цей час не можна дати досить повної картини становиська ґубернії по складу, розпреділенню населення і дійсному стану обслуговуючих населення просвітних інституцій.

„Катеринославський Ґубнаробраз був орґанізований в січні 1920 року. Праця велася почти виключно в міському шасштабі, звязків з повітами не було. Згодом по мірі налагодження звязків з містами, при чому цей звязок завжди переривається, почали виявлятися надзвичайні утруднення в обшарі просвітної роботи на Катеринославщині. В самому Катеринославі 116 шкіл містяться в 35 будинках, а 50 будинків передані під військові установи[1]. В повітах, правдиві ще в повітових містах, відношення ще прикрійші з точки погляду освіти. Ті будівлі, котрі ще в наших руках, в цілком незадовольняючому стані, заосмотрення їх або зруйноване, або прийшло в цілковиту нездатність, питання опалу, а особливо вигляди в цьому наперід безнадійні. В дитячих будинках, що пере-

  1. В 1912 р. по Україні лише 3% шкіл мали так звані „смѣнния занятія“.