Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки
Тут збилися хлопці з собою,
Попереду всіх ватажки,
Так сходяться вранці до бою
В отарі громадські бички.
Не знають завзятці рахуби,
Не жалують вражих боків,
Трощать вони кости і зуби,
Летять черепки з баняків.
Ніхто не отримав побіду
З завзятих есерських гульвіс.
Загинули хлопці без сліду,
Себе потрощили на хмиз.
Затихло мичання і крики,
Обидва лягли ватажка
Не лишилось жадної пики,
Щоб вістку подати в Ц. К.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Воля. – 1921. – Т. 3, Рік 3. – Ч. 1-8.djvu/231}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
„…Біліють лиш вибиті зуби,
Та клапті чиєйсь бороди…“
Не чути вже сурми і труби.
При світлі нічної звізди,
Біліють лиш вибиті зуби
Та клапти чиєйсь бороди.
Заиє без субсидій державних
Все діло виходить — бамбук:
Над трупами лицарів славних
Злорадісний кракає крук.
