на захід; „на російські та українські справи треба глядіти з точки погляду спільних інтересів“.
— Польська преса є обурена статтею чеської „Tribun’u“ (з 17. і 18. VI.,) у котрій говориться, що Чехи вірять у стійкість Рижського миру; критично відносяться до польського наполєонізму, геройства Желіґовського на Литві та Корфантого на гор. Шлезьку вважають зламанням договорів та невідповідальною політ. авантюрою; а теж — не похваляють грабіжу українських земель.
— Сеймові комісії військова й хліборобська підтвердили й поширили стару постанову в справі кольонізації військовими Поляками окраїнних земель („kresów“).
— Домбровскій, тов. міністра закорд. справ, подався до демісії.
— Броніслав Соболєвській є новим міністром судових справ.
— Стечковський, міністр фінансів, згодився врешті залишитися у кабінеті.
— Скульський, міністр внутр. справ, подав до демісії.
— Куманєцькій, професор адміністративного справа в Ягайлонському університеті, вважається кандидатом на портфель міністра внутрішніх справ.
— Конвент сеніорів рішив відкласти теперішню сеймову сесію тільки до кінця липня ц. р. Тоді уряд внесе свій проєкт державного бюджету.
— „Народній Центр“ (Centrum Narodowe) зветься нова т. зв. сеймова унія, котра повстала зі злиття народньо-христіянського робітничого клюбу та нар.-христ. людової партії.
— У Варшаві має відбутися конференція „малопольських“ депутатів з міністрами Скірмунтом і Ратаєм.
— Ґен. Ридз-Сміґли, відомий Українцям, як командант нещасного польського походу на Київ у травні 1920 р., отримав французький орден Почесного Леґіону.
„Zwiazek ludowo-narodowy“, — вшехпольська права політ. партія, — перейшов до опозиції проти уряду та його політики. Заява про це, зроблена в Сеймі депутатом Сейдою, викликала бурю у „людовцуф“ (Вітос Дембскі і и.)
— У Сеймі принято закон про шляхи на землях, приєднаних до Польші на підставі Рижського договору. Уряд обовязався піклуватися тільки шосейними шляхами, — поправу инших ґрунтових шляхів розложено на 10—15 років. Що торкається нових шляхів, то вони будуть будуватися, але тільки, як — стратеґичні…
— Міністерство фінансів та торгу й промислу рішили асиґнувати 50 міліонів п. марок на позички, для промислу, котрий потерпів від війни.
— Чічерін повідомив держави Антанти, що Сов. Росія находиться у стані війни з Японією, котра самовільно у спілці з російськими контрреволюціонерами заняла східні сибірські землі.
— Протибольшевицький тимчасовий уряд Амурської области оголосив, що Камчатка находиться у сфері його впливів, та, що всі видані большевиками концесії являються для нього недійсними.
— Лєнін заявив на з'їзді харчевих комітетів („Продкомів“) у Москві, що „необхідно змінити тактику й перевести її на инші рельси в інтересах селян.“
— Стан засівів у Росії є, по звідомленням „Петрогр. Правди“, середній; в звязку з останньою посухою трапляються пожежі.
— Сов. Росія порвала дипльоматичні стосунки з Латвією. Як причину вважають казнь латишських комуністів
— Атаман Семенов об'явив себе „Верховным Правителем“ Далекого Сходу, покликуючися на маніфест адмірала Колчака з 4-го січня 1920 р.
— В звязку з оголошенням в Росії державного монополю на сіль — ціна солі зразу подвоїлася: з 2500 рб. за хунт піднялася на 5000.
