— 4285 большевицьких аґентів для закордонної пропаґанди, шпіонажі та иншої служби було в распорядженню нар. ком. закордонних справ на протязі перших 4-х місяців 1921 р. З них — біля 3000 було арештовано, 14 аґентів убито, а 9 звільнено за розтрату казенних грошей.
— Усім московським студентам наказано виїхати з Москви та не вертатися перед 15-тим вересня ц. р.; начеб-то задля недостачі харчі у Москві.
— Народний комісаріят національних меншостей отримав 196 міліонів рублів (совітських) на інститут східних мов на Далекому Сході.
Всерос. Совіт Нар. Господарства (ВСНХ) перетворюється в Нар. Ком. Промислу, виключно для ведення справ промислу, як діловий апарат, обєднуючий дотеперішні комісії ВСНХ-а. Торговельно-промислова політика переходить до „Совєта труда и оборони“, на чолі котрого стоїть Лєнін та, як заступник, Риков, кол. голова ВСНХ.
— Шаляпін, згідно з заявою жінки М. Ґорького, М. Ф. Андреєвої, що приїхала закордон, — отримує тепер по 7 міліонів сов. рб. місячно та збільшений пайок.
— У Москві 17. червня ц. р., відкрився 3. конґрес III. Інтернаціонала. Головою конґресу був Зіновєв. Головою III. Інтернаціоналу вибрано Бухаріна.
— Сов. уряд запропонував шведському сірниковому трестові концесію на всі російські фабрики сірників. Для ведення безпосередніх переговорів трест вислав в Росію спеціяьну делєґацію.
Про фінансову політику в Совдепії докладував 16. V. ц. р. у Москві, в науково-техничному клюбі, керовник тієї політики, Шмідт, та навів такі цифри випуска паперових грошей. На 1. жовтня 1917 р. було випущено 22.5 міліярдів рублів; 1. січня 1918 — 27 міліярдів; на 1. I. 1919 р. — 61 міліярдів; на 1. I. 1920 p. — 225 міліярдів, а на 1. I. 1921 — 1168 міліярдів, замісць 1½ міліярда, як було спочатку війни.
— Прибутки совітського бюджету на 1. піврічча 1919 р. Передбачували 20.350 міліярдів рб., але на ділі поступило 3538 міл., націоналізація підприємств в 1918. р. коштувала сов. уряд 3338 міліярдів, і в 1919 р. — 23.600 міліонів; прибутки з того промислу були такі: в 1918 р. — 12 міліонів, в 1919 р. — 14.677 міліонів; дефіцит з того експерименту — 12.300 міліонів.
— Приготовлювання большевиків до евакуація веде закордоном головно сов. представник в Константинополі, Комко. В ост. часі він привіз з Новоросійська на параході „Михаил Арханґел“ 60 великих скринь з російською (романівською і сов.) та чужою (особл.: анґлійською) валютою для орґанізування залізного фонду для майбутньої сов. еміґрації. З появою такої маси російської валюти на Константинопольській біржі впали романівські гроші з 4 лір за тисячу до 1½ ліри, а совітські зо 100 лір за міліон до 30 піястрів.
— Большевики хотіли знати, як віднесеться до них союзницька влада в Константинополі, як що вони нахлинуть туди цілою еміґраційною хвилею. Тому вислали „на пробу“ з Севастополя шхуну, яка ввійшла на турецьким пропором, та згодом підняла совітський стяг. Французи негайно арештували щхуну.
— Лєнін гадає, що тому, що европейські держави не хочуть говорити з Росією, поки в неї не переведено конституанти, то можна скликати й конституанту, на котрій — всерівно — комуністи матимуть більшість.
— Повстання в Росії. Повстання, що в минулому місяці роспочалися в Тульській ґубернії, перекинулись в Орловську, Вороніжську і почасти в Калужську. Ці повстання мають тенденцію поширитись на поволжський район. Повстанці звернулися до Антонова і певно загальне керування цими повстаннями буде в рухах Антонова, який зараз перебуває на Вороніжчині.
— Вже голодають. Нам передають, що всім продкомам дано зарядження як найскорше перевести жнива, щоб запобігти голоду, який має охопити совіцьку республіку. Як відомо в розпорядженні влади на 15. червня було всього 17 міліонів пудів збіжжа. Мінімальна потреба в збіжжу на місяць до 20 міліонів пудів. Отже збіжжа не вистарчить, навіть, до 15. липня. Одночасно з цим мається на думці перевести зменчення пайка на одну третину.
