— У Празі радить чесько-румунська комісія над подробицями заключеного військового чесько-румунського союзу, головує шеф румунського ґенерального штабу, ґен. Хрістеску.
— У Чехо-Словаччині заштрейкували урядовці всіх (чеських і німецьких) банків цілої республіки. Цей ґенеральний штрейк являється протестом проти політики міністерства фінансів, котре вмішалося у справи, які, на думку профсоюзів банківських урядовців, не належать до його.
— У Марієнбаді (Чехія) відбулася чеська-венґерська конференція, на котрій м. и. брали участь: чеський міністр закорд. справ, Бенеш, та венґерські міністри : Банфі і Телєкі. Обмірковувалися справи: торговельні, комунікаційні, правничо-політичні, церковні та фінансові.
— ІІІ. Інтернаціонал поставив чесько-словацькій комуністичній партії умову, що-до приняття її в члени, а саме, щоби вона до 3-х місяців об'єдналася з німецькою комуніст. партією в Ч.-Сл. Республ. в одну комуністичну партію Чехо-Слов. Республіки. На думку Москви промови лідера чехо-слов. комуністів, Смераля, „є не зовсім комуністичні“. (Радіо з Москви з 22. VI. ц. р.)
— Конференція т. зв. сукцесійних держав (тих, що повстали з роспадом кол. Австро-Венґрії) має роспочатися 2-го липня ц. р. в містечку Порторозе.
— В Австрії — новий кабінет, на чолі з дотеперішнім президентом віденської поліції, Шобером (безпарт.). Кабінет складений на прінціпі діловому.
— На пропозицію держав Антанти служити посередником у полагодженню ґрецько-турецького конфлікту Туреччина (уряд Кемаля-Паші) відповіла згодою, але Ґреція заявила, що теперішній момент вимогає від неї оборони своїх інтересів зброєю.
— Ґреція виповіла Сов. Росії війну за те, що рос. большевики помагають Кемалистам людьми і зброєю для боротьби проти Ґреції.
— Ґреки потерпіли під м. Ісмід нову велику поразку від Турків.
— Кемаль-Паша заключив союз з Афґаністаном та Сов. Росією, звернений проти держав Заходу. При відкриттю афґаністанського посольства в Анґорі Кемаль-Паша власноручно вивісив афґаністанський прапор на будинку посольства. Він заявив, що хоч народи Орієнту не є такі сильні, як держави Заходу, але їхній реліґійний пієтизм додасть їм сили для побіди.
— У Гор. Шлезьку настав спокій. Поміж начальником німецьких охоронних військ, ґен. Гефером, та міжсоюзницькою комісією прийшло до порозуміння в справі очищення Гор. Шлезьку від німецької охорони з одного боку, та польських військ Корфантого — з другого. До 5-го липня ц. р. німецькі й польські війська мають перейти за свої державні кордони.
— На конференції Ц. К. професіональних союзів Півн. Америки, яка відбувається що-річно, принято постанову не приймати до проф. союзів Японців і и. орієнтальців, та продовжувати далі рух в користь Ірляндії; за те конференція відкинула пропозицію бойкотового руху проти Анґлії.
— У Мюнхені (Баварія) убито невідомою особою депутата Ґарейса, лідера незалежніх соціялістів, коли він вертав до дому з сеймового засідання, на котрому гостро промовляв проти закріпощення церквою школи. Як протест — у місті оголошено трьома соціялістичними партіями (соц. більш.; незалежн.; комун.) та робітничим союзом тридневий ґенеральний штрейк, котрий одначе не вдався.
— У Берліні роспочався процес проти керовника останніми комуністичними повстанцями у середній Німеччині, капитана Гельца, обжалованого в убійстві, державній зраді та нарушення публичного спокою.
— В Гор. Шлезьку йдуть далі бої. Союзні війська, скріплені особливо Анґлійцями, здебільша очистили занятий спершу повстанцями терен, та намагаються утворити нейтральну смугу поміж повстанцями і німецькими самообороними військами ґен. Гефера, котрий відмовився скласти зброю. Гадають, що цими днями буде горішньо-шлезьке питання остаточно вирішене.
— У Ризі арештовали відому німецьку комуністку Кляру Цеткін, котра їхала в Москву на конґрес III. Інтернаціонала. В наслідок протесту німецького консула — звільнили її.
