Маскариль. Ну, як і ця штука не вдасться, тоді не знаю вже, що й робити. А добре я вас переодягнув?
Лелій (в одежі вірмена). Ти знову вливаєш надію в моє серце.
Маскариль. Мій гнів, справді, проходить дуже скоро. Як я не клену, але довго сердитися не маю сили.
Лелій. І вір, що я зумію колись тобі відвдячитися. Послідній шматок хліба…
Маскариль. Ну, годі, годі. Давайте краще ще раз обсудимо наш новий план. Коли ви й тепер наробите дурниць, то хоч не спихайте на те, що все було для вас несподіванкою: мусите свою ролю в цій п'єсі знати напам'ять.
Лелій. Але ж як тебе прийняв Трюфальден?
Маскариль. А як же? Дуже добре, звичайно. Насамперед я остеріг його, щоби він був на бачности, бо на нього ціляться з ріжних місць. І мене, кажу, хотіли заплутати в цю історію, але я, як чесна людина, не хотів того і от прийшов навіть його упередити. Ну, а потім — я почав загалом проповідь. Говорив о тім, як багато зла бачимо на землі що
