Сторінка:Все не в лад (1924) Мольєр.pdf/48

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Лелій. Добре, добре.

Маскариль. А як що вмішаєтеся, — я собі йду геть.

Лелій. Аби тільки ти додержав слова, а я вже все зроблю.

Маскариль. Ну, йдіть же, скидайте своє вірменське вбрання та спину намажте салом. Сальшем, сальцем. (Ховається у вікно).

Лелій. Ну, таки-ж направду доля переслідує мене, — невдача за невдачею, невдача за невдачею.

Маскариль (виходить). Ви ще тут? Та скоріше тікайте звідси. І пам'ятайте, — ні в що не мішайтеся, сидіть собі спокійно й не пробуйте допомагати мені, я й сам справлюся.

Лелій. Добре, добре. Буду пам'ятати. (Пішов).

Маскариль. Але треба подумати, що-ж мені тепер зробитоньки?

 
ЯВА ВОСЬМА
 
Маскариль, Ерґаст.
 

Ерґаст (входить). Маскарилю! Я знову прийшов сказати тобі новину, яка переверне догори ногами всї твої плани. Оце приїхав сюди молодий циган зі старою бабою і йде до Трюфальдена купувати Селію.

Маскариль. Що ти кажеш! Ну, дивись, яке нещастя: тільки встигнемо подужати одну перепону, — друга виростає. Ну та й я ж не в тім'я битий. От як би трапилася добра крадіжка цеї ночі, я-б звернув увагу поліції на цього молодого цигана і його б, голубчика, посадили в каталажку днів хоч би на два. А поки би він там сидів, ми-б тут зробили діло. А ну, ходім шукати вістей.


ЗАВІСА